Жорстка вода викликає у дітей екзему
Високий рівень жорсткості води, що вживається у побуті, може стати причиною розвитку екземи, особливо на ранніх етапах життя людини, випливає з дослідження Королівського Коледжу Лондона.
Екземою страждає близько 20% всіх дітей у Великобританії. Збій у роботі захисних (бар’єрних) механізмів шкіри і її висушування можуть стати тригерами екземи, так само як і генетична схильність. Екологічні фактори також можуть внести свій вклад в розвиток захворювання, так само як і умови життя в цілому — жорсткість води і наявність в ній хлорки також впливають на процеси її розвитку.
У південних районах Великобританії вода часто доволі жорсткіша у порівнянні з північчю частиною країни, і картина захворюваністю екземою у дітей повністю відображає цей розподіл.
Попередні дослідження взаємозв’язку жорсткості води і екземи підтвердили наявність зв’язку на прикладі Іспанії та Японії, проте там йшлося про дітей шкільного віку, які ведуть активний соціальний образ життя, що вносить ймовірність похибки у визначенні головних факторів, що призводять до екземи.
Британське дослідження зосередилося на періоді у житті людини, який виключає багато з інших впливів, крім води. Акцент був зроблений на зв’язку між жорсткістю і хлоруванням води та рівнем пошкодження бар’єрних функцій шкіри, що приводить до екземи у ранньому віці. Дослідники вивчали 1300 дітей у віці 3 місяців по всій Великобританії в прив’язці до згаданих характеристик води у кожному окремому випадку.
Потім їх перевіряли на наявність дитячої екземи і виробляли визначення рівня бар’єрної функції шкіри за допомогою рівня трансепідермальної втрати води (transepidermal water loss, TEWL) на непошкоджених ділянках шкіри. Також перевірці на мутації піддавався ген філаггрін, що є ключовим для підтримки захисних властивостей шкіри. Його пошкодження дозволяють алергенам проникати глибоко у шкіру і викликати алергічні реакції.
Проживання в місцевості з жорсткою водою підвищує ризик виникнення екземи до 87% для немовлят незалежно від рівня хлорування води. Ризик у дітей з пошкодженим геном філаггріном ще вище. Подальший етап досліджень — вивчення складу води на предмет інших хімічних сполук в ній і складу мікробіома шкіри для уточнення патернів розвитку хвороби у співвідношенні з її глибиною і хімічним складом води, миючих засобів, частоти прийняття ванн і т. д.
Відомо, що команда вчених вже приступила до вивчення механізмів впливу побутових пом’якшувачів води на динаміку захворюваності і характер розвитку екземи при різних рівнях співвідношення жорсткості та хлорування води.
Обсяг інвестицій у вивчення проблем, пов’язаних зі здоров’ям шкіри, щорічно становить близько £ 1 млрд.
Екземою страждає близько 20% всіх дітей у Великобританії. Збій у роботі захисних (бар’єрних) механізмів шкіри і її висушування можуть стати тригерами екземи, так само як і генетична схильність. Екологічні фактори також можуть внести свій вклад в розвиток захворювання, так само як і умови життя в цілому — жорсткість води і наявність в ній хлорки також впливають на процеси її розвитку.
У південних районах Великобританії вода часто доволі жорсткіша у порівнянні з північчю частиною країни, і картина захворюваністю екземою у дітей повністю відображає цей розподіл.
Попередні дослідження взаємозв’язку жорсткості води і екземи підтвердили наявність зв’язку на прикладі Іспанії та Японії, проте там йшлося про дітей шкільного віку, які ведуть активний соціальний образ життя, що вносить ймовірність похибки у визначенні головних факторів, що призводять до екземи.
Британське дослідження зосередилося на періоді у житті людини, який виключає багато з інших впливів, крім води. Акцент був зроблений на зв’язку між жорсткістю і хлоруванням води та рівнем пошкодження бар’єрних функцій шкіри, що приводить до екземи у ранньому віці. Дослідники вивчали 1300 дітей у віці 3 місяців по всій Великобританії в прив’язці до згаданих характеристик води у кожному окремому випадку.
Потім їх перевіряли на наявність дитячої екземи і виробляли визначення рівня бар’єрної функції шкіри за допомогою рівня трансепідермальної втрати води (transepidermal water loss, TEWL) на непошкоджених ділянках шкіри. Також перевірці на мутації піддавався ген філаггрін, що є ключовим для підтримки захисних властивостей шкіри. Його пошкодження дозволяють алергенам проникати глибоко у шкіру і викликати алергічні реакції.
Проживання в місцевості з жорсткою водою підвищує ризик виникнення екземи до 87% для немовлят незалежно від рівня хлорування води. Ризик у дітей з пошкодженим геном філаггріном ще вище. Подальший етап досліджень — вивчення складу води на предмет інших хімічних сполук в ній і складу мікробіома шкіри для уточнення патернів розвитку хвороби у співвідношенні з її глибиною і хімічним складом води, миючих засобів, частоти прийняття ванн і т. д.
Відомо, що команда вчених вже приступила до вивчення механізмів впливу побутових пом’якшувачів води на динаміку захворюваності і характер розвитку екземи при різних рівнях співвідношення жорсткості та хлорування води.
Обсяг інвестицій у вивчення проблем, пов’язаних зі здоров’ям шкіри, щорічно становить близько £ 1 млрд.