Реальний світ косметичного виробництва
Ринок б’юті-індустрії, а точніше косметичних засобів, якщо не найбільший, то вже точно один з найбільших ринків, побудованих на міфах і легендах. Напевно, ні для кого це вже не секрет. Це ринок, на якому війну за успіх вже давно ведуть маркетологи, а не розробники.
Безумовно, надзвичайно жорстка конкуренція між косметичними марками вимагає набагато більшого, ніж просто якісного продукту. І у гонитві за споживачем маркетологи вигадують все нові і нові пояснення того, чому варто купувати саме цей крем, а не крем конкурента, хоча, по суті, у свідомості споживача ці засоби мало відрізняються один від одного.
Наприклад, колаген, один з найпопулярніших компонентів антивікової косметики, вважається сучасним та інноваційним інгредієнтом. Але мало хто знає, що відкритий він був ще в середині ХХ століття польськими вченими.
За своєю суттю колаген — це білок. Але скільки суперечок ведеться через нього! Хтось скептично, але справедливо говорить про те, що колаген є поверхневим зволожуючим агентом, інший впевнено доводить, що колаген потрапляє у клітини шкіри і вбудовується у структуру її тканин.
Є й ті, хто стверджує, що колаген взагалі краще вживати всередину, оскільки його молекула занадто велика і не може потрапити у тканини при нанесенні безпосередньо на шкіру. Щоправда, останні забувають про те, про що ми вже вказали вище: колаген — це білок. А про те, як засвоюється білок людським організмом, можна почитати у шкільних підручниках з біології. Мабуть, дивно виглядають подібні суперечки щодо компонента, відкритого більше ніж 50 років тому, при сучасному рівні розвитку науки.
Компанії змушені вигадувати масу «фішок» на які ведуться як косметологи-професіонали, так і, звичайно ж, прості споживачі. Насиченість косметичного ринку змушує всілякими способами прикрашати свою продукцію, щоб хоч якось виділитися на тлі шаленої кількості косметичних лінійок.
А виробничий світ тим часом продовжує жити своїм класичним життям, за законами, які характерні практично для всіх ринків і продуктів. Ви ніколи не помічали, що, наприклад, в салонах автомобілів різних виробників є абсолютно однакові елементи? Що жоден автогігант не стане самостійно випускати лампочки, та й багато іншого для своїх машин? До чого я веду? А до того, що такий самий принцип існує і на ринку косметики. Давайте розглянемо його більш докладно.
Основа продукту. Інгредієнти:
Насправді будь-який косметичний засіб, який ви зараз використовуєте, результат роботи далеко не однієї компанії. Існує чіткий виробничий розподіл за всіма складовими готового продукту. Почнемо з самого головного — з сировини і активних компонентів.
За розробку, тестування, визначення технологій введення, дозування активних компонентів відповідають окремо взяті фабрики і підприємства, за розробку і впровадження своїх продуктів у косметичні засоби повністю відповідальні постачальники сировини.
Останніх може бути багато, оскільки у них різна спеціалізація, крім того, вони забезпечують свою продукцію чіткими інструкціями щодо застосування, які містять також інформацію про дозування (від ефективного мінімуму до максимуму). І нарешті, розробка косметичних засобів у своїх лабораторіях компаніями-виробниками. Звичайно ж, ґрунтуючись на інструкціях постачальників.
Отже, більшість активних компонентів для косметики виробляється і постачається на косметичні фабрики виробниками сировини. Іншими словами, у багатьох випадках різні косметичні гіганти мають тих самих постачальників. «А як же унікальні запатентовані комплекси?» — запитаєте ви. Про це також варто згадати.
Ключове слово у даному випадку комплекс, тобто, склад на основі декількох компонентів. Найчастіше це виглядає саме так. Для того аби виділити свою косметику і отримати ще одну унікальну характеристику, яка б підвищила рівень довіри серед споживачів (погодьтеся, звучить голосно: унікальний запатентований комплекс), фабрики-виробники патентують комбінації деяких компонентів, які, згідно їх дослідженням, дозволили зробити засіб більш ефективним. Таким чином, виробники косметичних засобів вбивають одразу двох зайців:
• знаходять ще одну значущу для споживача перевага;
• частково захищають свої продукти від підробки.
Але не забувайте, що всі компоненти такого комплексу можуть бути присутніми і в інший косметиці, але, можливо, не в тому дозуванні.
Варто відзначити, що, купуючи якісну косметику українського виробництва, ви часто купуєте продукт, при виробництві якого використовувалися активні компоненти від тих самих постачальників, з якими співпрацюють світові гіганти.
В Україні існують фабрики, які займаються, у тому числі і експортом своєї продукції до європейських країн. Для того щоб витримати всі стандарти, такі підприємства зобов’язані використовувати виробничу сировину, якість якої відповідає всім нормам ЄС. Тому багато хто використовує сировину європейських виробників.
До речі, в Україні вже є фабрика, що володіє сертифікатом GMP (Good Manufacturing Practice). Це ключовий документ в європейській, а також і в світовій практиці, знайомий багатьом. А за стандартами цього сертифіката просто не дозволяється використання неякісної сировини. Тож вся продукція цього підприємства відповідає європейським нормам.
Головним завданням фабрики виробника косметики є розробка ефективного коктейлю з компонентів, отриманих від постачальників. По суті, це творчість, як, наприклад, живопис: фарби у всіх однакові, а ось шедеври виходять далеко не у всіх. Але для всіх є інструкції від виробників сировини, тож у цих рамках творити шедеври набагато простіше. І як показує практика, хоч розробка гарної рецептури вдається далеко не всім, це вже давно не є дивом.
Секрет рецепту простий: шедеври виходять у тих, хто:
а) не шкодує фарб (у нашому випадку не економить на дозуванні компонентів);
б) обирає дороге полотно (використовує високотехнологічне обладнання);
в) дивиться з усіх боків (вчиться, стежить за новими технологіями, останніми тенденціями, використовує сучасні компоненти).
Останній пункт заслуговує особливої уваги.
Важливість персоналу
У цьому питанні йдеться безпосередньо про кваліфікований персонал і про підхід на тому чи іншому підприємстві до його навчання. Як не крути, а люди, як і в будь-який інший сфері, є вирішальною ланкою у галузі виробництва косметики. Починаючи від технолога-розробника і закінчуючи фахівцями, які відповідальні безпосередньо за виробництво продукції.
Не варто ніколи забувати, що саме від цих людей у великій мірі залежить правильність використання обладнання і фінальний результат. Невід’ємною частиною сучасного виробництва є підтримка кваліфікації всього персоналу, діяльність якого пов’язана з розробкою і виробництвом продукції. Так, наприклад, стандарти GMP мають серед своїх вимог обов’язкове регулярне підтвердження кваліфікації співробітників та їх навчання. До цього повинні прагнути всі національні виробництва незалежно від масштабів.
Сучасні технології не стоять на місці, і якщо ми не хочемо залишитися назавжди в минулому, то повинні крокувати у ногу з часом. На щастя в даному випадку у вітчизняного виробника і розробника є ще один козир і молоді та досвідчені фахівці галузі, які по-справжньому ефективно об’єднали у собі знання класичної радянської косметичної школи, регіональну специфіку (погодьтеся, важливо розробляти косметику, беручи до уваги як мінімум кліматичні особливості місцевості) та сучасний світовий досвід в розробці косметики.
Обладнання та упаковка
Окремої уваги заслуговує і питання обладнання і технологій. Тут теж існує маса міфів. Але якщо пройтися швидко, то на заводах масового виробництва у ста відсотках випадків використовуються, причому вже дуже давно, абсолютно однакові технології. Звичайно ж, це стосується обладнання, яке працює за однаковим принципом, а якщо узагальнити, то у косметичній промисловості використовується досить простий принцип. І однакові технології доступні абсолютно всім. Як мінімум тому, що виробники такого обладнання зацікавлені в якомога більших продажах своїх агрегатів.
Ви ж не думали, що при виробництві нанокосметики використовується якась нанопушка (вартість якої можна порівняти з ціною адронного коллайдера), яка в умовах повного вакууму заряджає кремову масу активними наночастинками? Ні, все не так: те, що прийнято називати нанокомпонентами за супермаленький розмір часток, закуповується у постачальників і вводиться у косметичний засіб класичним способом.
Звичайно, ми не говоримо про обладнання, якому вже більше тридцяти років. Йдеться про сучасні установки, хоча застаріла апаратура все ще існує. Але я переконаний, що це не надовго, адже сучасні стандарти світу косметики не залишають шансів такому підходу. І до речі, якщо той чи інший виробник використовує дешеве обладнання, то частіше за все це більше відбивається на останньому, ніж на якості готової продукції. Таке обладнання найчастіше виходить з ладу, його необхідно нескінченно лагодити і втрачати на цьому гроші.
Отже, підбиваючи підсумок вищевикладеного, хочу сказати, що всі фабрики виробники косметики створюють засоби своїх марок приблизно на однаковому обладнанні. У тому числі і в Україні. Можу компетентно заявити, що технологічні можливості поважаючого себе вітчизняного виробництва нічим не поступаються своїм європейським конкурентам. Безумовно, існують і інші приклади, але зараз йдеться про виробника належного рівня.
Як ви розумієте, аналогічно ситуація з тарою і упаковкою для косметики. За її виробництво також відповідають окремо взяті підприємства. Залежно від сегмента ринку упаковка і тара для косметики можуть бути абсолютно різними. Не забувайте про те, що вартість самої упаковки жодним чином не відбивається на якості продукції. Найчастіше це впливає виключно на ціну. Багато виробників косметики, особливо це стосується мас-маркету, усвідомлено йдуть по шляху здешевлення рецептури, але використовують більш дорогу упаковку в надії залучити клієнта більш розкішним, багатим зовнішнім виглядом продукції.
Дивись у корінь!
Одного ранку я звернув увагу на склад термальної води одного з відомих світових виробників. Не потрібно було мати особливі знання, щоб зрозуміти: всередині просто вода, вода з природного термального джерела, збагачена природними речовинами. І нічого більше з активних компонентів. Безумовно, зволоження такою водою корисне для шкіри, але чому український споживач повинен платити такі гроші за воду з термального джерела, розташованого на території однієї з країн Європи? У моїй голові тоді виникло питання: чому ми, українці, не можемо самостійно створювати більш ефективний, більш якісний косметичний продукт, та й ще за доступною ціною? Хіба ми не можемо краще?
«Я ніколи не повірю, що продукт, який у десять разів дешевше, може працювати так само, як і продукт, яким я користуюся» — скажете ви. Саме на цьому переконанні побудована велика частина світу косметики. Так, частково ви праві: продукти, які істотно відрізняються за ціною, часто не дають однакового ефекту. Але можу вас запевнити: продукт, ціна якого у два-три рази нижче, іноді може працювати не гірше, а то і краще того, що дорожче. Чому? Та просто тому, що навіть фармацевтичні фабрики витрачають більше коштів на маркетингове просування своїх препаратів, ніж на дослідження у галузі їх ефективності. Як думаєте, хто платить за рекламу? А за дорогу упаковку? Звичайно ж, ви!
На даному етапі, володіючи порівнянними можливостями, технологіями і потенціалом, національний виробник все ще програє битву продажів відомим світовим гігантам. Причина одна: на пострадянському просторі всерйоз не сприймали потреби ринку, а створенням товарів і виробництвом займалися за недосконалими методиками планової економіки.
Десятиліття 90-х і 2000-х дозволили програти битву за вибір споживача. І голос грошима покупець віддавав тому, хто ставив питання і створював потрібний йому товар.
Утім, в 2000-х і український виробник повільно почав відвойовувати положення. Але навіть виробники, навчені створювати продукт, потрібний для ринку, більш доступний і кращої якості, як і раніше дуже складно достукатися до свого споживача. Пояснюється це багато в чому тим, що сприйняття ринку в голові у споживача вже певний період формувалося майстерними маркетинговими кампаніями світових брендів, в той час як національний виробник був ще малознайомий з цією наукою.
Боротьба за місце під сонцем ведеться в головах споживачів, де дуже міцно осіла думка про те, що якісна продукція може вироблятися тільки за кордоном. І хоча часи змінюються, хоча деякі національні виробництва виросли до рівня європейської якості, український споживач продовжує йти на позив заморських рекламних кампаній, що володіють величезними бюджетами, не помічаючи, що європейське суспільство, розуміючи вагому частку реклами у вартості продукції, вже змінило свій споживчий вектор.
У себе треба вірити!
Повертаючись до теми національного виробництва, хотілося б відзначити, що український споживач давно має право отримувати якісний продукт за адекватною ціною і заслуговує на це. А головне, українська промисловість, і не тільки в сфері косметичної, здатна дати цей продукт.
Проблема полягає лише в невидимому бар’єрі сприйняття між національним споживачем і виробником: українське все ще сприймається крізь призму пострадянської недовіри до національного продукту, яка, на мій погляд, чимось схожа з національним комплексом неповноцінності.
У будь-якому випадку ситуація сама собою не виправиться, і тільки у наших силах змінити споживчу свідомість у бік переваги споживання національної продукції. Це прямий обов’язок будь-якого відповідального українського виробника своїм продуктом і своїми діями реформувати свідомість споживача. Як мінімум це набагато корисніше для добробуту країни, ніж масове споживання імпортних товарів. Спільними зусиллями і, безумовно, високими стандартами якості український виробник зможе виграти боротьбу, яка відбувається всередині наших клієнтів.
Безумовно, надзвичайно жорстка конкуренція між косметичними марками вимагає набагато більшого, ніж просто якісного продукту. І у гонитві за споживачем маркетологи вигадують все нові і нові пояснення того, чому варто купувати саме цей крем, а не крем конкурента, хоча, по суті, у свідомості споживача ці засоби мало відрізняються один від одного.
Наприклад, колаген, один з найпопулярніших компонентів антивікової косметики, вважається сучасним та інноваційним інгредієнтом. Але мало хто знає, що відкритий він був ще в середині ХХ століття польськими вченими.
За своєю суттю колаген — це білок. Але скільки суперечок ведеться через нього! Хтось скептично, але справедливо говорить про те, що колаген є поверхневим зволожуючим агентом, інший впевнено доводить, що колаген потрапляє у клітини шкіри і вбудовується у структуру її тканин.
Є й ті, хто стверджує, що колаген взагалі краще вживати всередину, оскільки його молекула занадто велика і не може потрапити у тканини при нанесенні безпосередньо на шкіру. Щоправда, останні забувають про те, про що ми вже вказали вище: колаген — це білок. А про те, як засвоюється білок людським організмом, можна почитати у шкільних підручниках з біології. Мабуть, дивно виглядають подібні суперечки щодо компонента, відкритого більше ніж 50 років тому, при сучасному рівні розвитку науки.
Компанії змушені вигадувати масу «фішок» на які ведуться як косметологи-професіонали, так і, звичайно ж, прості споживачі. Насиченість косметичного ринку змушує всілякими способами прикрашати свою продукцію, щоб хоч якось виділитися на тлі шаленої кількості косметичних лінійок.
А виробничий світ тим часом продовжує жити своїм класичним життям, за законами, які характерні практично для всіх ринків і продуктів. Ви ніколи не помічали, що, наприклад, в салонах автомобілів різних виробників є абсолютно однакові елементи? Що жоден автогігант не стане самостійно випускати лампочки, та й багато іншого для своїх машин? До чого я веду? А до того, що такий самий принцип існує і на ринку косметики. Давайте розглянемо його більш докладно.
Основа продукту. Інгредієнти:
Насправді будь-який косметичний засіб, який ви зараз використовуєте, результат роботи далеко не однієї компанії. Існує чіткий виробничий розподіл за всіма складовими готового продукту. Почнемо з самого головного — з сировини і активних компонентів.
За розробку, тестування, визначення технологій введення, дозування активних компонентів відповідають окремо взяті фабрики і підприємства, за розробку і впровадження своїх продуктів у косметичні засоби повністю відповідальні постачальники сировини.
Останніх може бути багато, оскільки у них різна спеціалізація, крім того, вони забезпечують свою продукцію чіткими інструкціями щодо застосування, які містять також інформацію про дозування (від ефективного мінімуму до максимуму). І нарешті, розробка косметичних засобів у своїх лабораторіях компаніями-виробниками. Звичайно ж, ґрунтуючись на інструкціях постачальників.
Отже, більшість активних компонентів для косметики виробляється і постачається на косметичні фабрики виробниками сировини. Іншими словами, у багатьох випадках різні косметичні гіганти мають тих самих постачальників. «А як же унікальні запатентовані комплекси?» — запитаєте ви. Про це також варто згадати.
Ключове слово у даному випадку комплекс, тобто, склад на основі декількох компонентів. Найчастіше це виглядає саме так. Для того аби виділити свою косметику і отримати ще одну унікальну характеристику, яка б підвищила рівень довіри серед споживачів (погодьтеся, звучить голосно: унікальний запатентований комплекс), фабрики-виробники патентують комбінації деяких компонентів, які, згідно їх дослідженням, дозволили зробити засіб більш ефективним. Таким чином, виробники косметичних засобів вбивають одразу двох зайців:
• знаходять ще одну значущу для споживача перевага;
• частково захищають свої продукти від підробки.
Але не забувайте, що всі компоненти такого комплексу можуть бути присутніми і в інший косметиці, але, можливо, не в тому дозуванні.
Варто відзначити, що, купуючи якісну косметику українського виробництва, ви часто купуєте продукт, при виробництві якого використовувалися активні компоненти від тих самих постачальників, з якими співпрацюють світові гіганти.
В Україні існують фабрики, які займаються, у тому числі і експортом своєї продукції до європейських країн. Для того щоб витримати всі стандарти, такі підприємства зобов’язані використовувати виробничу сировину, якість якої відповідає всім нормам ЄС. Тому багато хто використовує сировину європейських виробників.
До речі, в Україні вже є фабрика, що володіє сертифікатом GMP (Good Manufacturing Practice). Це ключовий документ в європейській, а також і в світовій практиці, знайомий багатьом. А за стандартами цього сертифіката просто не дозволяється використання неякісної сировини. Тож вся продукція цього підприємства відповідає європейським нормам.
Головним завданням фабрики виробника косметики є розробка ефективного коктейлю з компонентів, отриманих від постачальників. По суті, це творчість, як, наприклад, живопис: фарби у всіх однакові, а ось шедеври виходять далеко не у всіх. Але для всіх є інструкції від виробників сировини, тож у цих рамках творити шедеври набагато простіше. І як показує практика, хоч розробка гарної рецептури вдається далеко не всім, це вже давно не є дивом.
Секрет рецепту простий: шедеври виходять у тих, хто:
а) не шкодує фарб (у нашому випадку не економить на дозуванні компонентів);
б) обирає дороге полотно (використовує високотехнологічне обладнання);
в) дивиться з усіх боків (вчиться, стежить за новими технологіями, останніми тенденціями, використовує сучасні компоненти).
Останній пункт заслуговує особливої уваги.
Важливість персоналу
У цьому питанні йдеться безпосередньо про кваліфікований персонал і про підхід на тому чи іншому підприємстві до його навчання. Як не крути, а люди, як і в будь-який інший сфері, є вирішальною ланкою у галузі виробництва косметики. Починаючи від технолога-розробника і закінчуючи фахівцями, які відповідальні безпосередньо за виробництво продукції.
Не варто ніколи забувати, що саме від цих людей у великій мірі залежить правильність використання обладнання і фінальний результат. Невід’ємною частиною сучасного виробництва є підтримка кваліфікації всього персоналу, діяльність якого пов’язана з розробкою і виробництвом продукції. Так, наприклад, стандарти GMP мають серед своїх вимог обов’язкове регулярне підтвердження кваліфікації співробітників та їх навчання. До цього повинні прагнути всі національні виробництва незалежно від масштабів.
Сучасні технології не стоять на місці, і якщо ми не хочемо залишитися назавжди в минулому, то повинні крокувати у ногу з часом. На щастя в даному випадку у вітчизняного виробника і розробника є ще один козир і молоді та досвідчені фахівці галузі, які по-справжньому ефективно об’єднали у собі знання класичної радянської косметичної школи, регіональну специфіку (погодьтеся, важливо розробляти косметику, беручи до уваги як мінімум кліматичні особливості місцевості) та сучасний світовий досвід в розробці косметики.
Обладнання та упаковка
Окремої уваги заслуговує і питання обладнання і технологій. Тут теж існує маса міфів. Але якщо пройтися швидко, то на заводах масового виробництва у ста відсотках випадків використовуються, причому вже дуже давно, абсолютно однакові технології. Звичайно ж, це стосується обладнання, яке працює за однаковим принципом, а якщо узагальнити, то у косметичній промисловості використовується досить простий принцип. І однакові технології доступні абсолютно всім. Як мінімум тому, що виробники такого обладнання зацікавлені в якомога більших продажах своїх агрегатів.
Ви ж не думали, що при виробництві нанокосметики використовується якась нанопушка (вартість якої можна порівняти з ціною адронного коллайдера), яка в умовах повного вакууму заряджає кремову масу активними наночастинками? Ні, все не так: те, що прийнято називати нанокомпонентами за супермаленький розмір часток, закуповується у постачальників і вводиться у косметичний засіб класичним способом.
Звичайно, ми не говоримо про обладнання, якому вже більше тридцяти років. Йдеться про сучасні установки, хоча застаріла апаратура все ще існує. Але я переконаний, що це не надовго, адже сучасні стандарти світу косметики не залишають шансів такому підходу. І до речі, якщо той чи інший виробник використовує дешеве обладнання, то частіше за все це більше відбивається на останньому, ніж на якості готової продукції. Таке обладнання найчастіше виходить з ладу, його необхідно нескінченно лагодити і втрачати на цьому гроші.
Отже, підбиваючи підсумок вищевикладеного, хочу сказати, що всі фабрики виробники косметики створюють засоби своїх марок приблизно на однаковому обладнанні. У тому числі і в Україні. Можу компетентно заявити, що технологічні можливості поважаючого себе вітчизняного виробництва нічим не поступаються своїм європейським конкурентам. Безумовно, існують і інші приклади, але зараз йдеться про виробника належного рівня.
Як ви розумієте, аналогічно ситуація з тарою і упаковкою для косметики. За її виробництво також відповідають окремо взяті підприємства. Залежно від сегмента ринку упаковка і тара для косметики можуть бути абсолютно різними. Не забувайте про те, що вартість самої упаковки жодним чином не відбивається на якості продукції. Найчастіше це впливає виключно на ціну. Багато виробників косметики, особливо це стосується мас-маркету, усвідомлено йдуть по шляху здешевлення рецептури, але використовують більш дорогу упаковку в надії залучити клієнта більш розкішним, багатим зовнішнім виглядом продукції.
Дивись у корінь!
Одного ранку я звернув увагу на склад термальної води одного з відомих світових виробників. Не потрібно було мати особливі знання, щоб зрозуміти: всередині просто вода, вода з природного термального джерела, збагачена природними речовинами. І нічого більше з активних компонентів. Безумовно, зволоження такою водою корисне для шкіри, але чому український споживач повинен платити такі гроші за воду з термального джерела, розташованого на території однієї з країн Європи? У моїй голові тоді виникло питання: чому ми, українці, не можемо самостійно створювати більш ефективний, більш якісний косметичний продукт, та й ще за доступною ціною? Хіба ми не можемо краще?
«Я ніколи не повірю, що продукт, який у десять разів дешевше, може працювати так само, як і продукт, яким я користуюся» — скажете ви. Саме на цьому переконанні побудована велика частина світу косметики. Так, частково ви праві: продукти, які істотно відрізняються за ціною, часто не дають однакового ефекту. Але можу вас запевнити: продукт, ціна якого у два-три рази нижче, іноді може працювати не гірше, а то і краще того, що дорожче. Чому? Та просто тому, що навіть фармацевтичні фабрики витрачають більше коштів на маркетингове просування своїх препаратів, ніж на дослідження у галузі їх ефективності. Як думаєте, хто платить за рекламу? А за дорогу упаковку? Звичайно ж, ви!
На даному етапі, володіючи порівнянними можливостями, технологіями і потенціалом, національний виробник все ще програє битву продажів відомим світовим гігантам. Причина одна: на пострадянському просторі всерйоз не сприймали потреби ринку, а створенням товарів і виробництвом займалися за недосконалими методиками планової економіки.
Десятиліття 90-х і 2000-х дозволили програти битву за вибір споживача. І голос грошима покупець віддавав тому, хто ставив питання і створював потрібний йому товар.
Утім, в 2000-х і український виробник повільно почав відвойовувати положення. Але навіть виробники, навчені створювати продукт, потрібний для ринку, більш доступний і кращої якості, як і раніше дуже складно достукатися до свого споживача. Пояснюється це багато в чому тим, що сприйняття ринку в голові у споживача вже певний період формувалося майстерними маркетинговими кампаніями світових брендів, в той час як національний виробник був ще малознайомий з цією наукою.
Боротьба за місце під сонцем ведеться в головах споживачів, де дуже міцно осіла думка про те, що якісна продукція може вироблятися тільки за кордоном. І хоча часи змінюються, хоча деякі національні виробництва виросли до рівня європейської якості, український споживач продовжує йти на позив заморських рекламних кампаній, що володіють величезними бюджетами, не помічаючи, що європейське суспільство, розуміючи вагому частку реклами у вартості продукції, вже змінило свій споживчий вектор.
У себе треба вірити!
Повертаючись до теми національного виробництва, хотілося б відзначити, що український споживач давно має право отримувати якісний продукт за адекватною ціною і заслуговує на це. А головне, українська промисловість, і не тільки в сфері косметичної, здатна дати цей продукт.
Проблема полягає лише в невидимому бар’єрі сприйняття між національним споживачем і виробником: українське все ще сприймається крізь призму пострадянської недовіри до національного продукту, яка, на мій погляд, чимось схожа з національним комплексом неповноцінності.
У будь-якому випадку ситуація сама собою не виправиться, і тільки у наших силах змінити споживчу свідомість у бік переваги споживання національної продукції. Це прямий обов’язок будь-якого відповідального українського виробника своїм продуктом і своїми діями реформувати свідомість споживача. Як мінімум це набагато корисніше для добробуту країни, ніж масове споживання імпортних товарів. Спільними зусиллями і, безумовно, високими стандартами якості український виробник зможе виграти боротьбу, яка відбувається всередині наших клієнтів.